28 вересня – Церква Христова згадує пам’ять святого великомученика Микити.
Святий мученик Микита жив в IV сторіччі на берегах Дунаю. Він був готом за походженням. У зрілому віці святий приймає Святе Хрещення від єпископа Феофіла. Святий Микита разом з місцевим єпископом поширював християнство серед своїх племен і був воїном готського вождя Фритигерна.
Коли Наддунайські землі, де жили готи, потрапили під владу князя Атанариха і він став мучити християн, тоді святий Микита став перед князем і почав йому погрожувати гнівом Божим за те, що той переслідує Христову віру. Князь передав слугу Божого мучителям, а ті піддали тортурам святого, а потім кинули у вогонь, де мученик Христовий передав Господу свою душу. Тіло святого було перенесено благочестивими християнами до Киликії, де мощі святого прославилися численними чудесами. Згодом їх перенесли до Костянтинополя.
З древніх часів шанують святого і на Русі. . . «Ося́яний світильник і предивний чудотворець великомученик Микита з’явився; з древніх часів Вітчизну нашу своїми молитвами і щедротами не покидає, і як переможець, всіх ворогів наших видимих і невидимих проганяє і благочестиво в світі жити нас навчає».
Помолімося до святого угодника Божого, сміливого проповідника Слова Божого, Який життям своїм показав нам приклад любові та відданості Богу...
«Радуйся, християн похвало. Радуйся, великомученику і чудотворцю, Микито».