#СуботаЛазаря #Піст #Богослужіння #ЧудоХриста #Восресіння
Субота 6-го тижня Великого посту носить назву прав. Лазаря.
Лазар - "муж праведний" був братом Марфи та Марії, саме тієї Марії, Котра помазала ноги Христа миром та отерла їх своїм волоссям. За благовістям св. апостола Іоанна, Іісус був у гарних відносинах з цими людьми(Ін. 11:5).
Отримавши звістку від сестер Марфи та Марії про хворобу Лазаря, Господь сказав, що хвороба ця "не в смерть, а для слави Божої". Через 2 дні, Христос прийшов до Віфанії (прим. авт. - місце проживання прав. Лазаря), й почувши з вуст Марфи про смерть Лазаря засмутився.
"Де його поклали?" - запитав Христос. У відповідь на це почув: "Йди та подивися"(Ін. 11:34), і саме тут Христос просльозився, цим показав свою любов до Лазаря. Відваливши камінь від гробу, Христос наказує: "Лазар! Вийди сюди!"(Ін. 11:43). І по слову Господньому, за повіствуванням євангеліста "вийшов померлий, по руках і ногах обв́язаний погребальгими пасами, а обличчя у нього було перев́язане платом…"(Ін. 11:44).
"Общее воскресение прежде Твоея Страсти уверяя, из мертвых воздвигл еси Лазаря, Христе Боже..." Піснеспіви цього свята говорять нам про те, що воскресінням прав. Лазаря, Господь засвідчує нас, в загальному воскресінні людей. "У загальному воскресінні, перед Твоїм стражданням, засвідчуючи, з мертвих підняв Ти Лазаря, Христе Боже".
Видатний ієрарх минулого століття, митрополит Сурожський Антоній (Блум), в слові на Лазарову суботу пише наступне: "Прийшов Господь наказав Лазарю встати з мертвих: ось образ для нас.
Він лежить у кожному з нас - померлий, переможений, оточений нашим наріканнями. А Євангеліє сьогоднішнього дня, на межі страсних днів, нам говорить: Не бійтеся! Я – життя і воскресіння! Той друг Господній, який у вас жив, який у вас є, який здається безнадійно мертвим від одного Мого слова може воскреснути – і воістину воскресне!
І ось увійдемо в страсні дні з цією надією, з упевненістю, що ми йдемо до Пасхи, до переходу від тимчасового до вічного, від смерті до життя, від нашої вразливості до перемоги Господньої. Увійдемо в страсні дні з трепетом про те, як нас полюбив Господь і якою ціною Він дає нам життя, увійдемо вже тепер з надією, зі світлом і з радістю прийдешнього воскресіння".
